Назва нашого видавництва вже два роки асоціюється зі словом «віммельбух». Адже саме у нас в «Артбукс» вийшов перший в Україні класичний віммельбух - «Зоопарк». Давайте разом зазирнемо в історію жанру, розберемося що таке віммельбухи та чому вони так популярні?
Вперше віммельбухи з'явилися в Німеччині наприкінці 1960-х років - дієслово «wimmeln» означає «буяти, миготіти», тобто Wimmelbilderbuch в перекладі з німецького «книга, що миготить».
Віммельбух - це книга з безліччю дрібних ілюстрацій, в якій зовсім трошки тексту, або він повністю відсутній. Переважно вони великого розміру і з картонними сторінками, тому що призначені для найменших читачів. Що ж робити з книгою без тексту і чи потрібна вона взагалі? Однозначно потрібна і зараз ми розповімо чому на прикладі наших книг:
1. У кожному віммельбуху дуже багато ілюстрацій і персонажів. Обираючи книгу на певну тему, ви спершу самі показуєте дитині все картинки та розповідаєте про них. Наприклад, якщо обрати «Великий АВТО Віммельбух» Стефана Зайделя, ви зможете вивчити з дитиною всі види транспорту, з'ясувати чим відрізняється місто від сільської місцевості, день від ночі й т.і. Такі заняття неабияк сприяють розвитку мовлення вашого малюка.
2. Коли дитина вже добре знайома з книгою, ви починаєте ставити різні питання, а дитина відшукувати необхідні об'єкти. Таким чином тренується пам'ять та вивчений матеріал закріплюється у процесі гри.
3. А далі у дитини включається фантазія. Батьки перестають говорити, але починають слухати історії свого малюка про героїв книги та різноманітні ситуації. Фантазія відіграє ключове значення в розвитку дитини, допомагає грати, мріяти, і найголовніше відчувати себе щасливим.
Важливий момент, обираючи віммельбух завжди звертайте увагу на куточки книги, вони повинні бути заокругленими, інакше дитина зможе поранитися.
Правильно підібрати віммельбух за віком допоможе розмір ілюстрацій в книзі. Для найменших - обирайте віммельбухи з великими картинками. Наприклад, «ЗООПАРК! Віммельбух» Каролін Гертлер, «НА БУДІВНИЦТВІ Віммельбух» Ізабель Гьонтґен, або вже згадуваний «Великий АВТО Віммельбух» Стефана Зайделя. Якщо ж вам зовсім складно самим розповідати по картинках, то краще взяти «Що чує Кошеня? Велика книга звуків» або «Весняні пригоди білченяті» Лізелот Верштееґ. У цих книгах є трохи тексту, і підказки для батьків, на чому потрібно зробити акцент.
Для дітей від 2-3 років чудовим варіантом стануть віммельбухи: «Мій Віммельдім» Анни Зюсс, «Прогулянка. Віммельбух» Доро Ґьобель і Петера Кнорра, «Великий віммельбух АЕРОПОРТ» Ізабель Гьонтґен або «Згори вниз. Віммельбух» Бернда Леманна.
Віммельбухі «Викрадення Мони Лізи» Маайкена Коолена і Нікі Тойніссена і «Країна казок» Анни Зюсс підійдуть діткам від 4 років.
Не бійтеся віммельбухів, дітям вони дуже подобаються. Головне, підбирайте їх орієнтуючись на інтереси вашого малюка. І приємного Вам читання!